Аугментин от геморроя. Осложнение после операции по удалению геморроя. 2018-11-21 08:59]

Заживляющие обезболивающие свечи от геморроя : Staphylococcus aureus ( , -), Staphylococcus epidermidis ( , -), Streptococcus pyogenes, Streptococcus anthracis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Enterococcus faecalis, Corynebacterium spp., Listeria monocytogenes; : Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; : Escherichia coli ( , -), Proteus mirabilis ( , -), Proteus vulgaris ( , -), Klebsiella spp. ( , -), Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica ( , -), Gardnerella vaginalis, Brucella spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae ( , -), Branhamella catarrhalis, Haemophilus influenzae ( , -), Haemophilus ducreyi ( , -), Pasteurella multocida, Campylobacter jejuni, Vibrio cholerae; : Bacteroides spp., Bacteroides fragilis ( , -). 375 625 C / 1.2 600 0.9 1.07 , 0.9 1.12 .- , : – - ( .. Опасная ли операция от геморрояРекицен от геморроя Аугментин является антибиотиком, антибиотики во время беременности принимать нельзя, так что на этом можно и заканчивать нашу статью. Ах, если бы все в жизни было так легко и просто – написал и точка. Увы, беременной женщине труднее всего обезопасить себя от разного рода болячек, которые то и дело цепляются к беременному организму. Иммунитет будущей мамы ослабевает не зря, ведь в противном случае плод отторгнул бы организм, как «ненужное, инородное тело». Вот отсюда и всякого рода болячки, о которых женщина в «нормальном» состоянии, может и не слышала никогда. Или же в период беременности дают о себе знать «старые» заболевания. Острый бронхит, пневмония, трахеобронхит, синусит, тонзиллит, отит, цистит, цервицит, холангит, сальмонеллез, абсцесс, рожистое воспаление, менингит, эндокардит – разве застрахована женщина от этих заболеваний во время беременности? И тогда возникает самый трудный вопрос: как лечить болячку, чем, и что хуже: лечение или не лечение? Отвечать на этот вопрос должен врач, и обычно его ответ звучит так: лечить нужно обязательно, но с осторожностью. Какими бы «врагами» человечества не назывались антибиотики, а бывают все же случаи, когда врачи не видят иного пути лечения, чем с их помощью. Вот и не удивляемся, если в показаниях видим сильный антибиотик, который справится с инфекцией в считанные дни. Как на «агрессивное» лекарство» отреагирует маленький человечек в утробе? Фармацевты пытаются это угадать, проводя эксперименты над беременными животными, затем делают выводы и указывают в инструкции, можно или нет принимать то или иное лекарство женщинам «в положении». Препарат Аугментин, о котором наша статья, пользуется немалой популярностью среди врачей. Назначают этот антибиотик при всех заболеваниях, указанных выше, даже беременным женщинам. Инструкция гласит: в первом триместре беременности Аугментин строго противопоказан, а во втором и третьем его может назначить только врач в тех случаях, когда ожидаемая польза применения превышает потенциальный риск для плода. И хоть проводимые опыты на животных показывают, что применение антибиотика не является причиной уродства потомства, но все же амоксициллин и клавулановая кислота (главные действующие вещества Аугментина) способны проникать через плаценту к плоду и заранее невозможно определить, каким окажется воздействие на формирующийся плод. Воспаление стенок тонкого и толстого кишечника с омертвением их тканей у только что родившегося малыша – может быть как раз из-за лечения матери Аугментином, поэтому и не рекомендуют прибегать к антибиотикам беременным женщинам. Если все же состояние здоровья так ухудшилось, что без антибактериального лечения не обойтись, то важно правильно назначить дозировку Аугментина будущей матери. Многие считают что для лечения беременных предпочтительней назначать Аугментин в виде порошка для приготовления суспензии, а не в форме таблеток, мол, сиропом разрешено лечить даже годовалых малышей, а таблетками только взрослых, а значит лекарство-сироп менее агрессивно. Однако все дело в дозировке по отношению к амоксициллину. Так, в 5 мл готовой суспензии может насчитываться 125, 200 или 400 мг активного вещества. От этого зависит курс лечения, его длительность и кратность. Суспензию принимают 2-3 раза в сутки по 5 мл, а таблетки всего раз на 24 часа (либо 1 таблетка 500 мг 125 мг, либо 2 таблетки 250 мг 125 мг). Опасным прием антибиотика при беременности может оказаться не только для будущего малыша, но и для его мамы. Анемия, лейкопения, тромбоцитоз, кожная сыпь, зуд, крапивница, ангионевротический отек, головокружение, судороги, бессонница, тревога, диарея, тошнота и рвота, колит, гастрит, черный «волосатый» язык, стоматит – все эти состояния могут возникать на фоне приема Аугментина, как побочные явления. Наиболее часто лечение антибиотиком для беременной женщины заканчивается кандидозом кожи и слизистых оболочек. Как видите, все очень непросто и перед тем, как приготовить суспензию Аугментина, тщательно все обдумайте. Только опытный врач и частично вы сами можете определить степень тяжести своего заболевания и принять правильное решение по поводу лечения. Желаем вам крепкого здоровья и никаких лекарств за все 9 счастливых месяцев! А мне не повезло.принимала аугментин во время беременности,врач прописал.в итоге у дочери с самого рождения проблемы с животом.лактозная недостаточность такая была что пришлось от гв отказаться и пить соевую смесь.нам скоро год а мы даже обычную смесь есть не можем сразу понос с кровью.и аллергия на большинство продуктов. У меня у самой и у папы никогда таких проблем не было. У меня вообще была пневмония я как-то и не заметила,ну слабость чего не бывает у беременных, а гинеколог отправила к врачую. Меня потом еще парочка врачей послушала все сошлись в диагнозе. Померяли температуру 37.8( короче выписали аугментин на 7 дней, и разрешили домой. Все нормально антибиотик конечно же помог, и мне полегчало, малышка здоровая родилась все окей) У меня был острый бронхит во втором триместре, я все отнекивалась от антибиотиков, но состояние ухудшалось по этому врач настоялаи выписала аугментин, конечно мне полегчало и все прошло. И я стала лучше себя чувствовать, и перестала кашлять как собака. Но очень переживала, хотя малыш родился здоровым и колики у нас были всего два раза, и то когда я не соблюдала диету. Косточки вишни от геморрояГеморрой ранние признаки беременности Abbott Nutrition Ltd SMITHKLINE BEECHAM BIOLOGICALS SMITHKLINE BEECHAM PHARMACEUTIKALS Глаксо Вэллком Гмб Х & Ко Глаксо Вэллком Продакшен Глаксо Смит Кляйн Фармасьютикалз С. Смит Кляин Бичем Пи Эл Си Смит Кляйн Бичем Байолоджикалз Смит Кляйн Бичем Лимитед Смит Кляйн Бичем Фармасьютикалз Великобритания Соединенное королевство Франция Антибактериальные препараты Антибиотик группы пенициллинов широкого спектра действия с ингибитором бета-лактамаз Комбинированный антибиотик широкого спектра действия, устойчивый к действию бета-лактамаз, содержащий амоксициллин и клавулановую кислоту. Амоксициллин - полусинтетический антибиотик широкого спектра действия, активный в отношении многих грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов. Амоксициллин подвергается разрушению бета-лактамазами, поэтому в спектр его антибактериальной активности не входят микроорганизмы, продуцирующие бета-лактамазы. Клавулановая кислота - бета-лактамное соединение, обладает способностью инактивировать широкий спектр бета-лактамаз, ферментов, которые обычно продуцируют микроорганизмы, резистентные к пенициллинам и цефалоспоринам. Присутствие клавулановой кислоты в составе Аугментина защищает амоксициллин от разрушающего действия бета-лактамаз и расширяет спектр его антибактериальной активности с включением в него микроорганизмов, обычно резистентных к другим пенициллинам и цефалоспоринам. Аугментин® активен в отношении грамположительных аэробных микроорганизмов: Bacillis anthracis*, Corynebacterium spp., Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулаза-негативные стафилококки (включая Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. (включая Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans); в отношении грамположительных анаэробных микроорганизмов: Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; в отношении грамотрицательных аэробных микроорганизмов: Bordetella pertussis, Brucella spp., Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae*, Helicobacter pylori, Klebsiella spp.*, Legionella spp., Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*, Salmonella spp.*, Shigella spp.*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*; в отношении грамотрицательных анаэробных микроорганизмов: Bacteroides spp*. (включая Bacteroides fragilis), Fusobacterium spp.*; в отношении других микроорганизмов: Borrelia burgdorferi, Chlamydiae, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum. *- некоторые штаммы этих видов бактерий продуцируют бета-лактамазы, что вызывает устойчивость к монотерапии амоксициллином. Таблетки Аугментина, содержащие 500 мг амоксициллина и 125 мг клавулановой кислоты, представляют собой лекарственную форму с замедленным высвобождением, которая отличается от обычных таблеток другими фармакокинетическими параметрами. Это обеспечивает чувствительность к препарату тех штаммов Streptococcus pneumoniae, у которых резистентность к амоксициллину опосредована пенициллин-связывающими протеинами (пенициллин-резистентные штаммы Streptococcus pneumoniae). Фармакокинетические параметры амоксициллина и клавулановой кислоты получены в разных исследованиях у здоровых добровольцев после приема натощак: 1 таблетки Аугментина (250 мг/125 мг), или 2 таблеток Аугментина (250 мг/125 мг), или 1 таблетки Аугментина (500 мг/125 мг), или амоксициллина (500 мг), или клавулановой кислоты (125 мг) отдельно. При применении Аугментина концентрации амоксициллина в плазме сходны с таковыми при пероральном приеме одного амоксициллина в эквивалентных дозах. Всасывание Амоксициллин и клавулановая кислота хорошо растворяются в водных растворах с физиологическим значением p H и после приема Аугментина внутрь быстро и полностью абсорбируются из ЖКТ. Абсорбция активных веществ Аугментина оптимальна в случае его приема в начале еды. Распределение Терапевтические концентрации обоих активных веществ определяются в различных органах, тканях и жидких средах организма (в т.ч. в легких, органах брюшной полости; жировой, костной и мышечной тканях; плевральной, синовиальной и перитонеальной жидкостях; в коже, желчи, моче, гнойном отделяемом, мокроте, в интерстициальной жидкости). Связывание с белками плазмы умеренное: 25% для клавулановой кислоты и 18% для амоксициллина. Амоксициллин (как и большинство пенициллинов) выделяется с грудным молоком. В грудном молоке также обнаружены следовые количества клавулановой кислоты. За исключением риска сенсибилизации, не известно никаких других негативных влияний амоксициллина и клавулановой кислоты на здоровье младенцев, вскармливаемых грудным молоком. В экспериментальных исследованиях на животных показано, что амоксициллин и клавулановая кислота проникают через плацентарный барьер. Однако не выявлено нарушений фертильности или негативного влияния на плод. В исследованиях на животных не обнаружено кумуляции ингредиентов Аугментина в каком-либо органе. Метаболизм и выведение Амоксициллин выводится главным образом почками, тогда как клавулановая кислота посредством как почечного, так и внепочечного механизмов. После однократного приема внутрь одной таблетки 250 мг/125 мг или 500 мг/125 мг приблизительно 60-70% амоксициллина и 40-65% клавулановой кислоты в течение первых 6 ч выводится с мочой в неизмененном виде. Около 10-25% начальной дозы амоксициллина выводится с мочой в виде неактивной пенициллоевой кислоты. Клавулановая кислота в организме человека подвергается интенсивному метаболизму с образованием 2,5-дигидро-4-(2-гидроксиэтил)-5-оксо-1H-пиррол-3-карбоновой кислоты и 1-амино-4-гидрокси-бутан-2-она и выводится с мочой и калом. Перед началом лечения Аугментином необходимо собрать подробный анамнез, касающийся предшествующих реакций повышенной чувствительности на пенициллины, цефалоспорины или другие аллергены. Описаны серьезные, а иногда и летальные реакции повышенной чувствительности (анафилактические реакции) на пенициллины. Риск возникновения таких реакций наиболее высок у пациентов, имеющих в анамнезе реакции повышенной чувствительности на антибиотики этой группы. В случае возникновения аллергической реакции необходимо прекратить лечение Аугментином и начать альтернативную терапию. При серьезных реакциях повышенной чувствительности следует немедленно ввести адреналин (эпинефрин). Могут потребоваться также оксигенотерапия, в/в введение стероидов и обеспечение проходимости дыхательных путей, включающее интубацию. С осторожностью применять Аугментин® у пациентов с нарушениями функции печени. Выраженность побочных эффектов со стороны пищеварительной системы можно уменьшить принимая Аугментин® в начале приема пищи. Уход за полостью рта помогает предотвратить изменение окраски зубов, поскольку для этого достаточно чистить зубы. У пациентов, получающих Аугментин®, изредка наблюдается увеличение протромбинового времени, и поэтому при одновременном применении Аугментина и антикоагулянтов необходимо проводить соответствующий мониторинг. У пациентов со сниженным диурезом очень редко возникает кристаллурия, преимущественно при парентеральной терапии. При приеме амоксициллина в высоких дозах рекомендуется принимать достаточное количество жидкости и поддерживать адекватный диурез для уменьшения вероятности образования кристаллов амоксициллина. Длительное лечение Аугментином может сопровождаться чрезмерным ростом нечувствительных микроорганизмов. В целом, Аугментин® переносится хорошо и обладает свойственной всем пенициллинам низкой токсичностью. Во время длительной терапии Аугментином рекомендуется периодически контролировать функции почек, печени, кроветворения. Суспензия содержат аспартам, который является источником фенилаланина, и поэтому указанные лекарственные формы следует применять с осторожностью у пациентов с фенилкетонурией. В медицинской литературе нет данных о злоупотреблении Аугментином и о зависимости от этого препарата. Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами Аугментин® не оказывает негативного влияния на способность к вождению автотранспорта и работе с механизмами. Одновременное назначение этих препаратов не рекомендуется и может сопровождаться повышением концентрации и персистенцией в крови амоксициллина, при этом почечная экскреция клавулановой кислоты не замедляется. У пациентов, получающих Аугментин®, редко наблюдается увеличение протромбинового времени, и поэтому при одновременном применении с антикоагулянтами необходимо проводить соответствующий мониторинг. Одновременное применение с аллопуринолом может вызвать аллергические кожные реакции. В настоящее время в литературе нет данных об одновременном применении Аугментина и аллопуринола. Аугментин® может снижать эффективность пероральных контрацептивов (следует информировать об этом пациенток). Фармацевтическое взаимодействие Аугментин® нельзя смешивать с препаратами крови, с другими белковыми растворами, например такими, как белковые гидролизаты, и с липидными эмульсиямивозможны желудочно-кишечные расстройства и нарушения водно-электролитного баланса. Описана амоксициллиновая кристаллурия, в некоторых случаях приводящая к развитию почечной недостаточности. При кормлении грудью свечи от геморояВылез большой узел геморроя что делать Діючі речовини: амоксицилін, кислота клавуланова; 5 мл суспензії містять амоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідрату) 200 мг і кислоти клавуланової (у вигляді калію клавуланату) 28,5 мг;допоміжні речовини: ксантанова камедь, аспартам (Е 951), кислота янтарна, кремній діоксид колоїдний безводний, гідроксипропілметилцелюлоза, ароматизатори сухі апельсинові (1 та 2 ), ароматизатор сухий малиновий, ароматизатор сухий «Світла патока», кремнію діоксид. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактерільних засобів групи пеніцилінів. Лікування у дорослих та дітей бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до Аугментину мікроорганізмами, таких як: При призначенні антибактеріальних препаратів слід керуватися правилами їх належного застосування. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т.ч. Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату. Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика за наявності. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. При необхідності слід провести визначення чутливості мікроорганізму до антибіотика. Дози препарату призначає лікар залежно від очікуваних мікроорганізмів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта. Тривалість лікування визначають за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування. Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Аугментину, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти. Для лікування деяких інфекцій, таких як середній отит та синусит, інфекції нижніх дихальних шляхів, дітям віком від 2 років можна застосовувати добові дози до 70 мг/10 мг/кг маси тіла, розділені на 2 прийоми. Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Аугментину, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти. Для дітей з кліренсом креатиніну (Cr Cl) більше 30 мл/хв дозу змінювати не потрібно. Для лікування дітей з кліренсом креатиніну (Cr Cl) менше 30 мл/хв суспензію Аугментину 228,5 мг/5 мл застосовувати не рекомендується. Застосовувати з обережністю, регулярно моніторувати функцію печінки. Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування. Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без консультації лікаря. Починати лікування можна з парентерального введення препарату, а продовжувати формою препарату для перорального застосування. Порошок, що міститься у флаконі, слід розвести до утворення суспензії, як описано нижче.1. Перевірте кришечку флакона щодо її попереднього відкриття.2. Переверніть та струсіть флакон для розрихлення порошку у ньому.3. Налийте у флакон з порошком кип’яченої води до нижнього, позначеного червоною лінією зі стрілкою, рівня.4. Закрийте кришечкою і струсніть флакон до утворення суспензії.5. Потім додайте залишок води до верхнього рівня, позначеного чорною лінією зі стрілкою, і струсніть знову.6. Суспензії слід дати постояти протягом 5 хвилин до повної дисперсії порошку.7. Ретельно збовтуйте суспензію перед кожним прийомом. Для точного відмірювання дози препарату слід застосовувати мірний ковпачок, який слід після кожного використання промивати водою. Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення. Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:дуже часто ³ 1/10;часто ³ 1/100 та Репродуктивні дослідження на тваринах (миші та щури) пероральних і парентеральних форм Аугментину не виявили жодної тератогенної дії. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, слід уникати застосування препарату під час вагітності, особливо в першому триместрі, крім випадків, коли, на думку лікаря, таке застосування є необхідним.. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавулановї кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити. Аугментин у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування буде переважати ризик. Дітям з масою тіла більше 40 кг призначають препарат в іншій лікарській формі. Перед початком терапії амоксициліном/ клавулановою кислотою слід ретельно зібрати інформацію щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші бета-лактамні препарати (див. Повідомлялося про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвищеної чутливості (анафілактоїдні реакції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. Такі реакції вірогідніше зустрічаються у хворих з підвищеною чутливістю до пеніциліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реакції слід припинити застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію. У разі якщо доведено, що інфекція викликана організмом(-ами), чутливим(-ими) до амоксициліну, слід розглянути перехід від амоксициліну/клавуланової кислоти до амоксициліну відповідно до загальноприйнятих настанов. Ця лікарська форма Аугментину™ не підходить для застосування за наявності високого ризику, що вірогідні збудники захворювання мають резистентність до бета-лактамних препаратів, яка не опосередкована бета-лактамазами, чутливими до інгібування клавулановою кислотою. Не слід застосовувати цю лікарську форму для лікування резистентного до пеніциліну S. У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом (див. Слід уникати застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в цьому випадку із застосуванням амоксициліну було пов’язане виникнення короподібного висипання. Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищує ймовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкіри. Тривале застосування в окремих випадках може призвести до надмірного розмноження організмів, нечутливих до препарату. Виникнення на початку лікування гарячкової генералізованої еритеми, пов’язаної з виникненням пустул, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ГГЕП) (див. Така реакція вимагає припинення застосування Аугментину™ та є протипоказанням для подальшого застосування амоксициліну. Слід з обережністю застосовувати амоксицилін/клавуланову кислоту пацієнтам з ознаками порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Побічні реакції»). Повідомлялося про ускладнення з боку печінки переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, що можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням. Про такі ускладнення у дітей повідомлялося дуже рідко. У всіх груп пацієнтів симптоми, як правило, виникають під час або незабаром після лікування, проте в окремих випадках можуть з’явитись лише через кілька тижнів після закінчення лікування. Ускладнення з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідкісних випадках повідомлялося про смерть. Такі явища майже завжди спостерігалися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або тих, хто одночасно приймав препарати з відомим потенційним впливом, що може призвести до ускладнень з боку печінки (див. При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про антибіотикоасоційований коліт, ступінь тяжкості якого може варіювати від легкого до небезпечного для життя (див. Тому важливо враховувати цей діагноз пацієнтам з наявною діареєю під час або після прийому будь-яких антибіотиків. При появі антибіотикоасоційованого коліту слід негайно припинити застосування Аугментину™, звернутися за медичною допомогою і розпочати відповідне лікування. Застосування протиперистальтичних препаратів у такому разі протипоказано. При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому числі функції нирок, печінки та кровотворення. У пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту, в рідкісних випадках повідомлялося про подовження протромбінового індексу. При одночасному призначенні антикоагулянтів слід здійснювати відповідний контроль. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»). Пацієнтам з порушенням функції нирок слід скоригувати дозу залежно від ступеня порушення (див. У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалурія, переважно при парентеральній терапії. Під час прийому високих доз амоксициліну слід підтримувати достатнє споживання рідини та діурез з метою зниження ймовірності кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів з катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. Під час лікування амоксициліном слід застосовувати ферментативні методи визначення глюкооксидази при випробуванні на наявність глюкози в сечі, оскільки при застосуванні неферментативних методів є вірогідність отримання хибнопозитивних результатів. Наявність клавуланової кислоти у препараті Аугментин™ може призвести до неспецифічного зв’язування Ig G і альбуміну мембранами еритроцитів, що може призвести до хибнопозитивних результатів проби Кумбса. Тому позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами. Суспензія Аугментин 228,5 мг/5 мл містить аспартам (Е951) 2,5 мг/мл - джерело фенілаланіну, тому препарат слід призначати з обережністю пацієнтам з фенілкетонурією. Не застосовувати препарат пацієнтам з рідкісним синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. Дослідження щодо здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом і працювати з іншими механізмами не проводились. Проте можливе виникнення небажаних ефектів (таких як алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами (див. Антикоагулянти для перорального застосування Антикоагулянти для перорального застосування та антибіотики пеніцилінового ряду широко використовуються у практиці при відсутності повідомлень про взаємодію. Однак описано випадки збільшення міжнародного коефіцієнта нормалізації у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфарин та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс, або міжнародний коефіцієнт нормалізації, при додаванні або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Метотрексат Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, що викликає потенційне збільшення токсичності. Пробенецид Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Одночасне застосування пробенециду може призвести до збільшення рівня та тривалості амоксициліну (але не клавуланової кислоти) у крові. Мікофенолат мофетил У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не повністю відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти. Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик із широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Резистентність до антибіотиків спричинена виділенням бактеріальних ферментів, які руйнують антибіотик до того, як він починає діяти на бактерію. Клавуланова кислота в Аугментині блокує ферменти β-лактамази, що відновлює чутливість патогенів до бактерицидної дії амоксициліну. Клавуланат має незначну антибактеріальну активність, але комбінація його з амоксициліном в Аугментині являє собою антибактерільний препарат із широким спектром застосування в амбулаторній та госпітальній практиці. Мікроорганізми, наведені нижче, категоризовані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro. Чутливі мікроорганізми Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами), коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами). Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholerae.Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospira ictterohaemorrhagiae, Treponema pallidum. Грампозитивні анаероби: види Clostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus. Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Capnocytophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacterium, Fusobacterium nucleatum, види Porphyromonas, види Prevotella. Штами з можливою набутою резистентністю Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella, види Shigella. Грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи viridans. Обидва компоненти Аугментину (амоксицилін і клавуланова кислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях p H. Нечутливі мікроорганізми Грамнегативні аероби: види Acinetobacter, Citrobacter freundii, види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomas maltophilia, Yersinia enterolitica.Інші: Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, види Chlamydia, Coxiella burnetti, види Mycoplasma. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Абсорбція Аугментину покращується при його застосуванні на початку прийому їжі. Концентрація амоксициліну в сироватці крові, що досягається при прийомі Аугментину, подібна до такої, що досягається при пероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну. Супутній прийом пробенециду гальмує екскрецію амоксициліну, але не впливає на ниркову екскрецію клавуланової кислоти. При внутрішньому введенні терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин знайдені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гної. Амоксицилін і клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25 % для клавуланової кислоти та 18 % – для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі. Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятися в грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що й амоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати крізь плацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід. Основним шляхом виведення амоксициліну, як і інших пеніцилінів, є ниркова екскреція, тоді як виведення клавуланату здійснюється і нирками, і за допомогою позаниркових механізмів. Лікування у дорослих та дітей бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до Аугментину мікроорганізмами, таких як: При призначенні антибактеріальних препаратів слід керуватися правилами їх належного застосування. Приблизно 60-70 % амоксициліну і 40-65 % клавуланової кислоти виділяються із сечею у незміненому вигляді протягом перших 6 годин.білий або білуватий вільносипучий порошок з характерним запахом.2 роки. Smith Kline Beecham Pharmaceuticals, Clarendon Road, Worthing, West Sussex, BN14 8QH, UK. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактерільних засобів групи пеніцилінів. Оригінальні упаковки зберігати закритими при температурі нижче 25 °С у сухому місці. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. Приготовану суспензію зберігати в холодильнику при температурі від 2 до 8 °С протягом 7 днів. Порошок для приготування 70 мл суспензії (200 мг/28,5 мг/5 мл) у флаконах з мірним ковпачком у картонній упаковці. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т.ч. Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату. Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика за наявності. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. При необхідності слід провести визначення чутливості мікроорганізму до антибіотика. Дози препарату призначає лікар залежно від очікуваних мікроорганізмів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта. Тривалість лікування визначають за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування. Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Аугментину, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти. Для лікування деяких інфекцій, таких як середній отит та синусит, інфекції нижніх дихальних шляхів, дітям віком від 2 років можна застосовувати добові дози до 70 мг/10 мг/кг маси тіла, розділені на 2 прийоми. Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Аугментину, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти. Для дітей з кліренсом креатиніну (Cr Cl) більше 30 мл/хв дозу змінювати не потрібно. Для лікування дітей з кліренсом креатиніну (Cr Cl) менше 30 мл/хв суспензію Аугментину 228,5 мг/5 мл застосовувати не рекомендується. Застосовувати з обережністю, регулярно моніторувати функцію печінки. Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування. Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без консультації лікаря. Починати лікування можна з парентерального введення препарату, а продовжувати формою препарату для перорального застосування. Порошок, що міститься у флаконі, слід розвести до утворення суспензії, як описано нижче.1. Перевірте кришечку флакона щодо її попереднього відкриття.2. Переверніть та струсіть флакон для розрихлення порошку у ньому.3. Налийте у флакон з порошком кип’яченої води до нижнього, позначеного червоною лінією зі стрілкою, рівня.4. Закрийте кришечкою і струсніть флакон до утворення суспензії.5. Потім додайте залишок води до верхнього рівня, позначеного чорною лінією зі стрілкою, і струсніть знову.6. Суспензії слід дати постояти протягом 5 хвилин до повної дисперсії порошку.7. Ретельно збовтуйте суспензію перед кожним прийомом. Для точного відмірювання дози препарату слід застосовувати мірний ковпачок, який слід після кожного використання промивати водою. Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення. Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:дуже часто ³ 1/10;часто ³ 1/100 та Репродуктивні дослідження на тваринах (миші та щури) пероральних і парентеральних форм Аугментину не виявили жодної тератогенної дії. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, слід уникати застосування препарату під час вагітності, особливо в першому триместрі, крім випадків, коли, на думку лікаря, таке застосування є необхідним.. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавулановї кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити. Аугментин у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування буде переважати ризик. Дітям з масою тіла більше 40 кг призначають препарат в іншій лікарській формі. Перед початком терапії амоксициліном/ клавулановою кислотою слід ретельно зібрати інформацію щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші бета-лактамні препарати (див. Повідомлялося про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвищеної чутливості (анафілактоїдні реакції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. Такі реакції вірогідніше зустрічаються у хворих з підвищеною чутливістю до пеніциліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реакції слід припинити застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію. У разі якщо доведено, що інфекція викликана організмом(-ами), чутливим(-ими) до амоксициліну, слід розглянути перехід від амоксициліну/клавуланової кислоти до амоксициліну відповідно до загальноприйнятих настанов. Ця лікарська форма Аугментину™ не підходить для застосування за наявності високого ризику, що вірогідні збудники захворювання мають резистентність до бета-лактамних препаратів, яка не опосередкована бета-лактамазами, чутливими до інгібування клавулановою кислотою. Не слід застосовувати цю лікарську форму для лікування резистентного до пеніциліну S. У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом (див. Слід уникати застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в цьому випадку із застосуванням амоксициліну було пов’язане виникнення короподібного висипання. Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищує ймовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкіри. Тривале застосування в окремих випадках може призвести до надмірного розмноження організмів, нечутливих до препарату. Виникнення на початку лікування гарячкової генералізованої еритеми, пов’язаної з виникненням пустул, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ГГЕП) (див. Така реакція вимагає припинення застосування Аугментину™ та є протипоказанням для подальшого застосування амоксициліну. Слід з обережністю застосовувати амоксицилін/клавуланову кислоту пацієнтам з ознаками порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Побічні реакції»). Повідомлялося про ускладнення з боку печінки переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, що можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням. Про такі ускладнення у дітей повідомлялося дуже рідко. У всіх груп пацієнтів симптоми, як правило, виникають під час або незабаром після лікування, проте в окремих випадках можуть з’явитись лише через кілька тижнів після закінчення лікування. Ускладнення з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідкісних випадках повідомлялося про смерть. Такі явища майже завжди спостерігалися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або тих, хто одночасно приймав препарати з відомим потенційним впливом, що може призвести до ускладнень з боку печінки (див. При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про антибіотикоасоційований коліт, ступінь тяжкості якого може варіювати від легкого до небезпечного для життя (див. Тому важливо враховувати цей діагноз пацієнтам з наявною діареєю під час або після прийому будь-яких антибіотиків. При появі антибіотикоасоційованого коліту слід негайно припинити застосування Аугментину™, звернутися за медичною допомогою і розпочати відповідне лікування. Застосування протиперистальтичних препаратів у такому разі протипоказано. При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому числі функції нирок, печінки та кровотворення. У пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту, в рідкісних випадках повідомлялося про подовження протромбінового індексу. При одночасному призначенні антикоагулянтів слід здійснювати відповідний контроль. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»). Пацієнтам з порушенням функції нирок слід скоригувати дозу залежно від ступеня порушення (див. У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалурія, переважно при парентеральній терапії. Під час прийому високих доз амоксициліну слід підтримувати достатнє споживання рідини та діурез з метою зниження ймовірності кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів з катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. Під час лікування амоксициліном слід застосовувати ферментативні методи визначення глюкооксидази при випробуванні на наявність глюкози в сечі, оскільки при застосуванні неферментативних методів є вірогідність отримання хибнопозитивних результатів. Наявність клавуланової кислоти у препараті Аугментин™ може призвести до неспецифічного зв’язування Ig G і альбуміну мембранами еритроцитів, що може призвести до хибнопозитивних результатів проби Кумбса. Тому позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами. Суспензія Аугментин 228,5 мг/5 мл містить аспартам (Е951) 2,5 мг/мл - джерело фенілаланіну, тому препарат слід призначати з обережністю пацієнтам з фенілкетонурією. Не застосовувати препарат пацієнтам з рідкісним синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. Дослідження щодо здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом і працювати з іншими механізмами не проводились. Проте можливе виникнення небажаних ефектів (таких як алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами (див. Антикоагулянти для перорального застосування Антикоагулянти для перорального застосування та антибіотики пеніцилінового ряду широко використовуються у практиці при відсутності повідомлень про взаємодію. Однак описано випадки збільшення міжнародного коефіцієнта нормалізації у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфарин та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс, або міжнародний коефіцієнт нормалізації, при додаванні або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Метотрексат Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, що викликає потенційне збільшення токсичності. Пробенецид Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Одночасне застосування пробенециду може призвести до збільшення рівня та тривалості амоксициліну (але не клавуланової кислоти) у крові. Мікофенолат мофетил У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не повністю відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти. Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик із широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Резистентність до антибіотиків спричинена виділенням бактеріальних ферментів, які руйнують антибіотик до того, як він починає діяти на бактерію. Клавуланова кислота в Аугментині блокує ферменти β-лактамази, що відновлює чутливість патогенів до бактерицидної дії амоксициліну. Клавуланат має незначну антибактеріальну активність, але комбінація його з амоксициліном в Аугментині являє собою антибактерільний препарат із широким спектром застосування в амбулаторній та госпітальній практиці. Мікроорганізми, наведені нижче, категоризовані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro. Чутливі мікроорганізми Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами), коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами). Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholerae.Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospira ictterohaemorrhagiae, Treponema pallidum. Грампозитивні анаероби: види Clostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus. Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Capnocytophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacterium, Fusobacterium nucleatum, види Porphyromonas, види Prevotella. Штами з можливою набутою резистентністю Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella, види Shigella. Грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи viridans. Обидва компоненти Аугментину (амоксицилін і клавуланова кислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях p H. Нечутливі мікроорганізми Грамнегативні аероби: види Acinetobacter, Citrobacter freundii, види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomas maltophilia, Yersinia enterolitica.Інші: Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, види Chlamydia, Coxiella burnetti, види Mycoplasma. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Абсорбція Аугментину покращується при його застосуванні на початку прийому їжі. Концентрація амоксициліну в сироватці крові, що досягається при прийомі Аугментину, подібна до такої, що досягається при пероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну. Супутній прийом пробенециду гальмує екскрецію амоксициліну, але не впливає на ниркову екскрецію клавуланової кислоти. При внутрішньому введенні терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин знайдені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гної. Амоксицилін і клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25 % для клавуланової кислоти та 18 % – для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі. Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятися в грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що й амоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати крізь плацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід. Основним шляхом виведення амоксициліну, як і інших пеніцилінів, є ниркова екскреція, тоді як виведення клавуланату здійснюється і нирками, і за допомогою позаниркових механізмів. Приблизно 60-70 % амоксициліну і 40-65 % клавуланової кислоти виділяються із сечею у незміненому вигляді протягом перших 6 годин.білий або білуватий вільносипучий порошок з характерним запахом.2 роки. Glaxo Wellcome Production, ZI de la Peyenniere, 53100 Mayenne, France. Оригінальні упаковки зберігати закритими при температурі нижче 25 °С у сухому місці. Глаксо Веллком Продакшн, ЗІ де ля Пейеньер, 53100 Майєнн, Франція. Приготовану суспензію зберігати в холодильнику при температурі від 2 до 8 °С протягом 7 днів. Порошок для приготування 70 мл суспензії (200 мг/28,5 мг/5 мл) у флаконах з мірним ковпачком у картонній упаковці. Что такое геморрой и от чего образуется

Learn more

Аугментин от геморроя

Аугментин

Откуда берётся этот недуг, и по каким признакам можно его своевременно распознать? Негативные признаки геморроидальных узлов проявляются только под воздействием неблагоприятных факторов, таких как чрезмерные физические нагрузки, сидячий образ жизни, беременность, нарушения рациона питания в пользу фастфуда жирной и острой пищи, а также злоупотребления алкоголем. В отличие от внешней формы патологии, наполняющиеся кровью и нередко воспаляющиеся узлы, в этом случае образуются на внутренней оболочке кишечника. Они представляют собой постепенно увеличивающиеся в размерах уплотнения кровеносного сосуда. Скрытый геморрой имеет 2 степени тяжести, каждая из которых протекает в сопровождении характерных именно для неё симптомов. Основные их проявления могут напоминать и другие патологии кишечника, поэтому людям, находящимся в группе риска следует их знать и при возникновении первых тревожных признаков обращаться к специалисту за консультацией и назначением адекватного лечения. Это поможет не только распознать заболевание на начальных стадиях, но и не допустить возможного повреждения геморроидального узла, способное вызвать массивное кровотечение, представляющее большую угрозу здоровью человека. Симптомы внутреннего геморроя первой степени очень незначительны. Самостоятельно узнать о первых узлах, образовавшихся в кишечнике, невозможно. Кровь в этом случае вытекает ярко-алыми каплями, а не просто оставляет следы на туалетной бумаге. Это происходит не всегда, а только лишь в тех случаях, когда они располагаются вблизи сфинктера. Иногда их можно вправить самостоятельно, но в большинстве случаев требуется помощь специалиста. Любые симптомы внутреннего геморроя усиливаются после долгого сидения или чрезмерной физической нагрузки. При тяжёлой стадии недуга наполненные кровью воспалённые шишки могут выпадать при кашле, чихании или поднятии незначительных тяжестей. Не следует забывать о том, что перечисленные признаки геморроя сходны с симптоматикой других заболеваний кишечника (полипов или злокачественных новообразований), поэтому игнорирование их просто недопустимо. При возникновении самых первых проявлений требуется немедленная консультация специалиста. Пиком рецидива патологии считаются такие проявления, как тромбоз и воспаление. Выраженность симптоматики геморроя усиливается от 1 до 3 стадии: Избавиться от негативной симптоматики, сопутствующей хронической форме геморроя, особенно на 3 стадии, возможно только хирургическим методом, так как выросты становятся очень большими и значительно ухудшают качество жизни пациента. Чаще всего эта форма недуга диагностируется у взрослых мужчин, которые не торопятся идти к врачу при возникновении у них ранних симптомов начинающегося геморроя, считая его деликатной и постыдной патологией. Такое отношение к данному недугу полностью неправильно и несёт угрозу здоровью пациента, так как игнорирование лечебных мероприятий влечёт за собой развитие опасных осложнений.

#

Action

Аугментин от геморроя

Аугментин - инструкция, цена в аптеках, аналоги | Tabletki.ua

Каждый, кто сталкивался с проблемой, «о которой неловко говорить», знает, какие неприятности она приносит, и как тяжело с ней бороться. Геморрой вызывает сильные болевые ощущения и огромный дискомфорт. Но, если к воспаленному геморроидальному узлу присоединятся инфекции, заболевание приобретет во много раз более острую форму. В возникших тромбированных узлах нарушается циркуляция крови, слизистая повреждается, ткани покрываются язвочками и постепенно отмирают. При таких условиях прекрасно размножается патогенная микрофлора. При этом сам человек переносит невыносимые страдания, которые дополняет неловкость данного положения. Для того, чтобы не допустить заражения пострадавших тканей кишечника бактериями, показано применение антибиотиков. Действие этих препаратов направлено на уничтожение опасных микроорганизмов. С их помощью можно не допустить присоединения к поврежденной слизистой оболочке кишечника и стенок сосудов бактерий, которые усугубят воспалительный процесс, ведь он может затем легко перерасти в гнойное воспаление. Гнойный процесс в таком проблемном месте переносится очень тяжело. Он может сопровождаться сильными болевыми ощущениями, увеличением геморроидальных узлов в размере и очень высокой температурой тела. Показания термометра могут доходить до отметки 40 градусов. Последствиями такого жуткого заболевания могут стать свищ или сепсис, которые являются очень опасными. Заболевание ни в коем случае не стоит пытаться лечить самостоятельно. Хотя геморрой не представляет сильной угрозы для жизни, если его запустить, может возникнуть на самом деле угрожающая ситуация. Каким методом лечить возникшую проблему в каждом отдельном случае — решать может только специалист. Оценив всю ситуацию, он придет к решению — прибегнуть либо к консервативному, либо к хирургическому методу лечения. Медикаментозное лечение способно принести большое облегчение больному, снять все симптомы. При правильном подходе к лечению возможно даже полное избавление от заболевания. Этот недуг, как и многие другие, часто из острой формы переходит в хроническую. Хроническая его форма требует довольно длительного лечения. Хирургическое вмешательство является крайней мерой и осуществляется только при согласии больного. Ряд обоснованных причин может подтолкнуть лечащего врача советовать больному именно операцию по удалению геморроидальных узлов. После его прохождения болевые ощущения значительно уменьшатся, а тромбоз узлов купируется. Для этого вначале проводится курс лечения медикаментами. При этом назначают те препараты, которые имеют широкий спектр действия. Операция во время острой формы может вызвать крайне нежелательные последствия. В случае развития более сильного воспаления, появляется потребность в применении антибиотиков. В данном случае предпочтительнее их внутримышечное применение. Внутренне назначают прием левомицетина и тетрацеклина. В любом случае при лечении геморроя лучший вариант – это комплексный подход. Обычно вместе с оральными препаратами назначают также медикаменты для местного применения. Это объясняется тем, что кишечник – место повышенной концентрации патогенной микрофлоры. Препарат под названием «Проктоседил» содержит в своем составе антибиотик – фрамицетина сульфат. Этот антибиотик уничтожает бактерии из ряда грамположительных и грамотрицательных. Сепсис часто возникает у людей с очень ослабленной иммунной системой и у пожилых людей. Сепсис как осложнение геморроя встречается крайне редко. Если такое все же случилось, необходимо очень быстрое правильное реагирование. Обычно в этом случае не обходится без хирургического вмешательства. В процессе лечения сепсиса принимают участие также такие врачи, как терапевт, гепатолог, кардиолог и другие. Такие помощники, как антибиотики, враги недружелюбных по отношению к человеку микроорганизмов, играют важную роль в этой борьбе. Попав в руки хороших специалистов, умеющих правильно обращаться с подобного рода медицинскими препаратами, можно скорее надеяться на положительный исход. Как оговаривалось выше, хирургическое вмешательство рекомендуется не во всех случаях, а лишь тогда, когда без него не обойтись. Чаще операции производятся при хронической форме заболевания, так как осуществление хирургического вмешательства при острой форме заболевания тяжелее переносится больным и чревато многими осложнениями. О необходимости хирургического вмешательства могут сказать, например, обильные геморроидальные кровотечения или появления выпадающих узлов. Ситуацию усугубляет невозможность правильно провести гигиенические процедуры. Если мучительные симптомы побудили больного пойти на такой кардинальный шаг, как оперативное вмешательство, на этом лечение не заканчивается. Для того чтобы предупредить возникновение осложнений (сепсиса, свища или заражение раны) необходимо продолжить лечение, прибегнув к помощи незаменимых антибиотиков. Так как кишечник – это орган с наиболее опасной в плане заражения областью, требуется особый подход к лечению геморроя в послеоперационный период. Из-за постоянного движения в области свежей раны фекальных масс назначается курс антибиотиков. Очень вероятно появление нагноения в месте, где располагалась геморроидальная шишка. Именно антибиотики способны уменьшить воспаление и нагноение. Курс послеоперационного приема антибиотиков может длиться от 3 до 10 дней. Помимо того, что он справляется с инфицированием прямой кишки, он также способен в кратчайшие сроки снять воспаление. Эта мазь является незаменимым помощником хирургов, так как способна быстро заживлять раны и восстанавливать пораженные ткани. Чудотворное действие мази Левомеколь от геморроя обеспечивают два компонента, входящие в ее состав: антибиотик хлорамфеникол и ускоритель заживления ран – метилурацил. Последний к тому же является прекрасным иммуностимулятором. Как и Левомеколь уменьшает симптомы, мучающие при острой форме геморроя, и не допускает заражение кишечника. Антибиотик фрамицетин обладает широким спектром действия. Препарат начинает свое действие уже через несколько минут после применения. Кроме прочего Проктоседил имеет выраженное антиалергенное действие и уменьшает зуд. Суть препарата в том, что он улучшает венозное кровообращение. К геморрою это имеет прямое отношение, так как именно плохая циркуляция крови в венах часто становится причиной геморроидальных узлов. Восстанавливая кровообращение, Детралекс тем самым приводит к постепенному уменьшению образовавшихся узлов до самого их исчезновения. Чтобы добиться быстрого эффекта, необходим прием препарата большими дозами. Это лекарственное средство применяется не только при остром геморрое, но и при его хроническом протекании. При длительном приеме препарата обострения случаются крайне редко. Длительность курса приема препарата практически не имеет ограничений. Имеет две разновидности формы выпуска: мазь и свечи. Используется в случаях обострения заболевания и при его хронической форме. Острое состояние требует максимальных доз препарата. Максимальное применение мази Гепатромбин Г против геморроя – 4 раза в течение дня. Весь курс лечения этим препаратом занимает не более двух недель. В состав Гепатробина Г входят три активных компонента, которые и обеспечивают его эффективность: Стоит ли незамедлительно прибегать к помощи врачей при появлении первых признаков геморроя? Если ситуация вполне сносна, можно самостоятельно провести некоторые процедуры и приобрести препараты, находящиеся в свободной продаже в любой аптеке. Обычно уменьшить воспаление помогает прикладывание холодного. Народная медицина тоже имеет множество наработок по данному вопросу, например, использование меда. Если же небольшое воспаление переросло в большое или повторяется довольно часто, это уже сигнал о необходимости визита к проктологу. Разобравшись в конкретной ситуации, опытный врач назначит комплексное лечение, которое принесет ожидаемый результат. Перед тем как обращаться за помощью в медицинское учреждение, необходимо убедиться в том, что в нем работают профессионалы. Так как геморроидальный узел образовывается в месте повышенной опасности инфицирования, не нужно бояться лечения антибиотиками. В данном случае побочный эффект этих препаратов не превышает возможных негативных последствий заражения. Антибиотики уничтожают вражески настроенные микроорганизмы, которые могут причинить непоправимый вред всему организму. Для лечения геморроя применяют антибиотики внутренне и в виде инъекций. Также они входят в состав мазей и свечей для местного действия. Хорошо, если применяемые антибиотики имеют широкие возможности. Ученые до сих пор не установили точную причину возникновения геморроидальных узлов. Но приятно то, что на данном этапе разработаны методики эффективной борьбы с уже имеющейся проблемой. Курс приема антибиотиков – неотъемлемая часть такого лечения. При правильном выборе метода лечения вполне вероятно забыть о существовании такой проблемы.

Action

Аугментин от геморроя

Антибиотик "Аугментин" таблетки 625 мг отзывы. 12 отзывов 22 комментария

Дисбактериоз кишечника – очень «загадочное» заболевание. С другой, те же врачи подтверждают, что антибиотики и другие вредные для человека факторы сдвигают баланс кишечной микрофлоры в пользу вредной и условно-патогенной за счет полезных микроорганизмов. А это уже путь к развитию вторичного иммунодефицита, который проще и логичней не допустить, своевременно устранив дисбиоз кишечника, чем потом восстанавливать иммунитет и «разгребать» результаты его снижения. Для нормального функционирования организма в нем всегда присутствуют бактерии в определенном балансе. Особенно обильно заселен микрофлорой пищеварительный тракт – в ее отсутствии невозможны эффективная переработка пищи и всасывание питательных веществ в кишечнике. Тонкий отдел кишечника и полость желудка не имеют бактериального содержимого, все необходимые микробы живут в толстой кишке. Это порядка 500 различных бактерий, которые, находясь в оптимальном количестве и в сбалансированном соотношении, обеспечивают работу кишечника в правильном режиме. Основу кишечной биомассы составляют анаэробные бифидобактерии и аэробные лактобациллы. Микроорганизмы, живущие в кишечнике, обеспечивают функционирование холестеринового, жирового, белкового и углеводного обменов, многие бактерии напрямую участвуют в синтезе некоторых витаминов (B, K, фолиевой кислоты и биотина), а в целом микрофлора важна для адекватной иммунной сопротивляемости неблагоприятным факторам. Именно от правильного баланса кишечного «населения», вырабатывающего вещества, стимулирующие иммунные реакции, зависит эффективная работа лимфатической системы. Иначе человек становится уязвимым перед многочисленными инфекционными вызовами. Часть бактерий работает над разрушением токсинов, адсорбируя их из кишечника, а при их недостатке начинаются процессы самоотравления организма. Почему в тот или иной момент вдруг происходит сдвиг в сбалансированном составе кишечных бактерий? Есть лишь перечень факторов, который, предположительно, может давать толчок развитию дисбактериоза. Стоит отметить, что все эти причины приводят к так называемому вторичному дисбактериозу, когда нарушения микрофлоры являются следствием внешних факторов и патологических процессов внутри организма. Первичный дисбактериоз, когда кишечник изначально засеян неправильной флорой, бывает только у маленьких детей. Итак, по каким же признакам можно заподозрить, что у вас дисбактериоз? Прежде всего, это различные диспепсические расстройства и нарушения стула. Для начала – определить, какая флора преобладает в кишечнике (виды «распоясавшихся» патогенных микробов), дефицит каких конкретно полезных микроорганизмов необходимо восполнить. Именно от этого зависит, какие препараты необходимо будет принимать. Все далеко не так просто, как показывают в рекламе: принял Линекс, и кишечник здоров. Дисбактериоз требует длительного и комплексного лечения, и каждый случай заболевания индивидуален. На первом этапе избавления от дисбактериоза необходимо очистить кишечник от чужеродной флоры. Для этого применяют препараты, направленные на уничтожение тех или иных видов микроорганизмов в тонком кишечнике. Это могут быть антибиотики различных фармакологических групп (тетрациклиновой, пенициллиновой, цефалоспориновой, метронидозол), антигрибковые препараты (при дрожжевом дисбактериозе). Подавить вредные микробы в толстом кишечнике помогают такие препараты, как Бактисубтил, Энтерол, бактериофаги и прочие. На этом этапе также показан прием сорбентов, которые будут впитывать в себя и выводить из организма все лишнее. Засеять кишечник правильной флорой позволяют бактериальные препараты — пробиотики. Это Бифидумбактерин, Лактобактерин, Линекс, Бифиформ и другие, но ориентироваться в выборе лекарства следует не на рекламу, а на рекомендации врача, поскольку только он знает, каких полезных микробов вам необходимо добавить. Заселенную микрофлору необходимо «подкармливать», для чего прописывают Дюфалак, Лактофильтрум, Хилак-Форте – препараты-пребиотики, которые содержат вещества, стимулирующие рост кишечной бактериальной массы. Само собой, успешное лечение кишечных проблем невозможно без нормализации питания. Несбалансированная диета является одним из факторов, провоцирующих дисбактериоз. Поэтому соблюдать правила лечебного рациона необходимо с первого дня лечения заболевания: Помогайте своему организму справляться с пищеварением при помощи ферментных препаратов. На первых порах не помешает принимать Мезим, Панкреатин, Креон. К дополнительным мерам, к которым взрослый человек может прибегнуть самостоятельно, являются всевозможные народные рецепты. Они не заменят предписанные гастроэнтерологом лекарства, но помогут облегчить состояние и ускорят выздоровление больного кишечника. Чтобы лечение дисбактериоза было эффективным и не затянулось на долгие месяцы, начинать его нужно при возникновении первых же симптомов. Не игнорируйте тревожные признаки: если у вас появились неприятные желудочно-кишечные проявления, а изменение характера питания в сторону более здорового не особо помогает, лучше посетите врача-гастроэнтеролога.

Action

Аугментин от геморроя

Аугментин цена в Волгограде от 152 руб., купить Аугментин в Волгограде в интернет-аптеке, заказать

function(e){"use strict";if(Event Listener){e._mimic=!

Action